Як жити, давити і продавати крек

2018-03-12 · 7 minute read

2018 почався швидко, настільки, що вже весна, а я тільки пишу огляд книг за січень. Сьогодні на столі: математика, медіа та наркомани. Як хороший пиріжок із маком, поїхали?

За січень у мою поличку приїхали:

  • Algorithms To Live By;

  • Crush It;

  • 50 Cent: From Pieces to Weight;

Алгоритми, за якими ви хочете жити

Algorithms To Live By

Про що книга?

Автор розглядає життєві приклади з точки зору математика і намагається знайти оптимальні рішення застосовуючи знайомі теореми. Наприклад, як знайти ідеального працівника? А якщо дівчину? Скільки потрібно продивитися, щоб зробити правильний вибір (оптимальний вибір). Або коли потрібно звільняти керівників компаній? Для чого? Як вести війну, якщо немає засобів комунікації. Чому голуби бояться вас і працюють по одному із принципів TCP/IP (це коли в інтернетик ходять, світло передається за певним алгоритмом.) Та навіть такі банальні речі, про те як бути ефективнішим і як організувати робоче місце. Буквально всюди можна застосувати комп”ютерну науку (як все таки це звучить жахливо українською) Тут про все, що за число 26,2 і чому іноді техніка “забити болт” працює ефективніше за усілякі прогнози.

Які враження?

Крута книга, я дуже багато дізнався, як і про алгоритми, так і про буденне використання. Тут і знання історії можна підтягнути, і біологію, і соціологію, і всюди, автор, як справжній маньяк, кладе принципи роботи обчислювальних машин. Але є мінус, як на мене досить значний. Самі алгоритми не розглянуті і дається лише коротке пояснення про те як вони працюють. Тобто, для кращого розуміння все таки потрібно йти за математикою. Тут я розумію автора, головне дати уявлення де використовувати, а далі підтягуй знання та захоплюй світ. Найбільшим мінусом є відсутність даних та їх розбору. Наприклад, вам скажуть що за статистикою на такому-то підприємству нещастні випадки стаються кожні 7 днів, ось графіки і пояснення теореми, але сирих даних немає. Але здається це научпоп - тому плюсую за книжечку.

Що запам”яталося?

Історія мереж і передачі даних запам”яталися дуже яскраво. Виявляється у протоколах за якими стояли генії і “дісраптори” була купа проблем, які звичайно вирішувались, але варіацій було стільки, що визнавати невдачі ніхто не хотів. Тому кожні десять років приходив амбіційний мужичок і руйнував усе, що робили до нього.

Запам”яталась проблема секретарки, мабуть тому що було як мінімум три приклади використання теореми. Наприклад, як мінімальна оптимальна кількість для вибору партнера - 3 людинки, після цього вибираєте кращу(ого) із трьох. Наступний ліміт буде після 5, після 8, і після 20! (ага, не очікували?) Після 20 можете забути за спокійне життя, тому що йти доведеться до 30-40-50 і 100.

Купівля/продаж нерухомості є такою ж проблемою, але із складнішими втратами. Загалом буду тримати як довідник.

Crush It!

Crush It

Про що книга?

Це наче перша потуга Гарі написати книгу, в яку він вклав трішки автобіграфії та блогерства. Насправді, цікаво читати як він продавав картки у школі, позичав гроші у батьків, та як саме змушував кожного покупця купити ще хоча б одну пляшку вина. Як він відкрив свій перший блог, скільки там було читачів і для кого отетавсьо, якщо ви ще не документуєте життя.

У Вайнерчука цікаве бачення світових реалій і він постійно доганяє наступне покоління, на мою думку. Ось ви ніколи не задумувались чому снепчат такий популярний? Чому всі користуються перископом? Звідки з”явилась нова соц. мережа і чи варто там бути. Чи варто робити блог, стрім і тд. Та там навіть 10 бізнес ідей, і я вам чесно скажу - вони хороші! І половину з них вже монетизують.

Які враження?

Гарі крутий, книга, блог, аккаунт, та можна навіть довбаний емейл йому написати і він відповість. На останній сторінці є адреса і що можна написати, якщо не знаєте що! Я вирішив не писати, тому що не хочу забирати його час. Крім того, зараз у нього роздача кросів у твітері, якщо ви подаруєте його книгу комусь. Чи не найкращий маркетинг, гм?

І ось наче все круто, але соц. мережі забирають час. Основний прибуток фейсбука це кількість показаної реклами, щоб вона росла потрібно більше онлайн часу від користувачів, щоб показувати її частіше, все просто. Я вже почав думати, що варто займатися продуктивнішими речами і аж тут приперся Вайнерчук і дав цікаву ідею: “Уявіть що ваші внуки зможуть прочитати і побачити ваше життя”, таким як воно було, невже це не а-нно? Та навіть фіг із ними, я коли розгрібаю відяшки 5-річної давності щасливіший ніж коли ведмедя отримав у 4 роки.

Кожен раз думаю про це і ще раз переконуюсь, що потрібно користуватися можливостями, які дає гугл, фб і інші корпорації зла, вони працюють нам в мінус тільки, коли ми не вміємо ними користуватися, а щоб навчитися - потрібно експерементувати і користуватися. Тому го, спробуйте написати постик сьогодні, маленький, у фб, і подумайте про те, як ви себе будете почувати через рік, коли будете його читати. А ще краще, забомбіть відосик. А я - біжу за другою книгою!

Що запам”яталося?

Запам”яталось ставлення автора до клієнтів, воно особливе і саме таке, яким я його уявляю. Те, як він кожному намагається відповісти, те, як він сидів на форумах, читав про вино, писав відгуки і сперечався в коментарях із іншими “сомельє”.

Інша сторона, про те як Гарі намагався продавати бейсбольні картки, особливо, коли він купував ті, які нікому не були потрібно. Продати можна все, не завжди за ціну яку б вам хотілося, але продати можна.

І звичайно, запам”яталася мрія і мотивація. Коли його запитують, що його мотивує (що його мотивує?) він каже або нічого, так, бляха, нічого, він сам себе мотивує, або, другий варіант, - просто хоче купити “New York Jets”. Як на мене хороша планка, 2.6 млрд доларів на землі не валяються і йому їх потрібно збирати ще років 5-10.

50 Cent: From Pieces to Weight!

From Pieces to Weight

Ви вже мабуть зрозуміли фішку чи ще ні? Добре, я тоді відкриюсь, як двері в супермаркет (автоматично типу). Я дуже “падкий” на продукт, який видають люди у момент, коли вони або тільки виросли або ще ростуть. Як на мене це найяскравіше відображення їхнього характеру і особистості. Тому тут Гарі 2009-ого і 50-ті 2006-го Про 50-ті я почув у десь у 2003, у друга, який промутив диск “Get Rich or Die Trying” і це було найкрутіше що я чув на той момент.

Про що книга?

Ну добре-добре, задовбав уже із хіп-хопом, буду про книги. Це автобіграфія Куртіса. Якщо мене попросили коротко описати всю книгу, я б процитував його “DNA of a crook”.

Книга про чувака, який виріс в бідному районі без батьків, продаючи крек. Добре, було все так, він не знав що робити в житті і дивився чим займаються люди навколо. Бідні люди йшли в університет і потім на роботу, жебраки і наркомани жили круто, але не довго, а справжнє свято було у продавців наркотиків. Ну да - ну да, агітую вас варити мак тут.

Історія про те, як звичайний чорний підліток пішов продавати, займатися боксом, репом, як проходив реабілітацію 2 роки і зайнявся інвестиціями. Але найцікавіша частина до моменту, коли він почав читати. Як і у кого він брав товар, чому він вчив маркетинг, чим відрізнявся від інших продавців, і як пройшов військову соц. реабіталіційну програму для підлітків. Кожен урок, який він виносив для себе буде корисним для кожного. А ну і ще, якщо це аудіокнига, то там імітується акцент фіфті, і поки дослухав, ніби з продавцем креку перетер за життя.

Які враження?

Я сказав би на рівні із Вайнерчуком, тільки один розвивав бізнес батьків (нічого поганого в цьому немає), а другий зробив свій прямо на вулиці. Ось вам новина для затравки, МакГрегора знаєте? Так ось автор його тролив знатно у інсті, малий ще й досі на нього образу тримає. Хороша історія, яка дасть вам зрозуміти чому 50-і банкрот, і особило коли в суді, чому готовий побити своїх продюсерів і адвокатів, та як боротися із піратством з допомогою бити. Бити чи не бити, як казав поет. Для себе виніс кілька поведінкових рис і пішов читати його спільну роботу із автором “48 Laws of Power”.

Що запам”яталося?

Чудово запам”ятав чому він не розбавляв крек, тому що клієнт повинен бути щасливим, Легко зайшло, як він будував стосунки на вулиці і старався зробити маленьку імперію в своєму районі.

Запам”ятався підхід до роботи, коли він знімав кліп 2 дні, ще не спав, і коли його запитали, йо, ти що навіть не спав? Він відповів, що сон для зламаних людей і поки він не зламаний - спати він не буде.

У нього був мудрий дідусь, який казав приблизно так: “Як ти можеш стати краще, якщо ти постійно тусуєшся з цими нігерами, що він може тебе навчити, що він може тобі розповісти?“. Таким чином автор постійно шукав нові підходи і людей, які вже зробили, те що він так намагався.

Цікаві висновки про те, як він попався на наркотиках, які заховав майже рік тому і тупо забув, тому що це лайно було лише для початківців, а в нього вже ціла мережа і якісний товар. Навіть старі провтики можуть вилізти боком, виправляйте їх.

Загалом, фіфті, мій улюблений бізнесмен-артист і особливо те як він думає, навіть Jay-Z я поставлю на друге місце, не дивлячись на бейонсі. Написано добре, із гумором, із перестрілками, багато нового дізнався про продажі і підхід до роботи та спілкування з людьми. Хороший гайд на життя. (якщо продавати крек :D)