Україна: дівчата та їжа

2018-08-21 · 6 minute read

Іноді мені стає “за дєржаву абідно”, особливо коли я зустрічаю освіченого туриста, запитую: “Ну як тобі тут, які враження?” і перше, що я чую: “Круто, але ніхто не знає англійської”. Тут я вам не борець за підняття рівня англійської, але є ще одна категорія людей, які викликали в мені емоції, а потім “обіду” за стейт оф зе арт в країні.

Як відомо, до 2014 ми були знайомі світу двома речима: їжею і симпатичними дівчатами. Якщо дивитися, що експортять країни, можна знайти нас у параграфі “люди” та “їжа”. Їжа, тому що у третьому світі вирощують буряки, а не макбуки, а людей - тому що просто пощастило, як і з землею, між іншим. Але давайте про історії, так буде веселіше.

Джесі та його 3 дівчини

Джесі приїхав зі штатів, в Україні потрапив з двох причин:

  • в Європі більше 3-х місяців підряд без візи ні-ні, значить треба виїхати кудись
  • Кажуть в Україні дешево і дівчата симпатичні

З Джесі, я познайомився в кафешці, так як вибрати їжу в українському меню йому було важко, а офіціанта розводила руками і казала: “Бери все, що хочеш, тільки борщі до весілля я варити не вмію”

Дівчатка, а скажіть чесно, як часто до вас підходять іноземці і запитують дорогу, кафешку поряд, сфотографувати вас і потім розповідають, що вони “продюсери”?

Ми вирішили прогулятись, адже він не в курсі що таке вареники з картоплею і чому ми так в захваті від “червоного супу”. Джесі признався, що середня дівчина тут набагато красивіша ніж у нього вдома, а ще вони дуже “жіночні” і його тішить, що “фемінізм” не доїхав сюди усіма борцями.

Коли Дже розстав, пішла стандартна рутина “похвалитися” або те, що називають “соціальною валідацію” (про валідацію буде наступний пост і особливо про “тести на тряпку” від дівчат). Так я дізнався, що тут він не перший раз і зараз у нього 3 дівчини, які зустрічають його кожного року. У однієї і чоловік і діти, але це не заважає їм тусити разом. 2 роки тому він розійшовся і “завалив” 35 дівчат за 2 тижні, а тепер справа йде важче. Розумієте, що по-вашому таке секс-туризм? Проститутки в Амстері і “масажики”? Оууу ні. Я вас розчарую, секс-туризм в багатьох випадках це прилетіти у іншу країну і віддерти якнайбільше дівчат, тому що не проти.

За його словами, за останні 2 роки кількість таких “їздунів” збільшилась в рази і вони настільки “задовбали” дівчат, що ті не довіряють іноземцям. До речі, з наступним інтерв”ювером ми робили такий експеремент.

Джесі цікавився чи легко мені робити те що і він, на що я відповів, що паспорт то американський у нього і не повірив, коли він сказав, що паспорт, то таке. Як показала практика - на день-два відносин - паспорт то таке.

Цього разу вдача у нього менша і доводиться більше виділяти часу на роботу, але високих блондинок він не пропустить. Тому бі аваре, жопастики.

Джерард

Із попереднім у Джері спільше лише те, що букву Джи він знаходить так само легко, як і ви у його імені. Джер, приїхав із країни Х, але приїхав з однією ціллю - “перевірити дівчат”. Нашому герою під 40, в Україні він уперше і поки це його найулюбленіша країна.

  • Ну що, Дже, поїдеш додому?
  • Ноу вей, Україна - моя улюблена країна, хочу побачити Одесу

Одесу йому показувало багато дівчат, його улюблені високі блондинки від 16 до 45, але у нього було 3 загадки. Знаєте, як у фільмах, перед тим як відкрити скриньку із секретами, потрібно відгадати загадки. Відгадували ми їх разом.

Перше, що його здивувало - у нас дуже багато симпатичних дівчат і всі вони дуже “жіночні”. Ось так сюрприз, бл-дь. Але, симпатичних багато, а дуже симпатичних немає. Жодної топ-моделі чи кандидатки на її роль, де вони? Виїхали? Що сталося з країною? Постійно запитував Джерард, але відповіді я не зміг придумати. Мабуть, тому що теж не бачив таких тут.

Другою загадкою стало те, що дівчата в цій країні ще не зрозуміли. Або зрозуміли, але вже пізно.

  • Чому після 30 вони старіють так швидко? Та це як сраний фрукт, який виглядає дуже смачно, коли стиглий, але псується за лічені дні.
  • Чому до 20 вони всі такі стрункі? У вас так багато людей займається спортом? Із усіх, хто він думав займається спортом - спортивних було 0, усі були стрункі через низьку вагу або генетику. (Якщо вам цікаво як визначити - подивіться на свої коліна або на булочку в руках)

Перед третьою, але теж веселою я розповів про деруни, “дивний бекон із салом”, навалу мусульман, борщ, вареники, кисіль та половину історії. Україна подобалась містеру Дже, але приїхав він сюди не за історією і найбільшою проблемою було те, що дівчата не знали англійської і успіху було ще менше. Ну хоч десь прогуляні уроки знадобились, а так була б вже у новій країні з новими туфельками і собачкою. Можливо, звичайно.

І що мене повеселило, це запитання про високу думку, а саме, чому у деякі дівчата роблять вигляд ніби вони “квін”. Дійшли до двох моментів:

  • перше, випадок “недотертий калач”, коли якщо тобі присунув директор сільпо - значить наступний повинен бути як мінімум директором АТБ. (Якщо чесно, у дівчат є два види самооцінки, які працюють одночасно, нагадайте мені при зустрічі і обов”язково розповім)
  • другий, який мені здався правдивішим, люди тут бідні і дівчатам потрібно забезпечити дітей ресурсами, а дістати їх потрібно будь-яким чином, це лише один із фільтрів.

А експеремент?

Джеррі блогер і часто веде різну статистику, чесно іноді мені здавалось, що він фізик чи математик, тому що настільки звихнутим на статистиці стати важко. Ітак, проблема: “До іноземців дівчата відносяться з підозрою”

Ще 2 роки тому я сказав би “Х-й, дістаєш паспорт першої країни і встигай закривати багажник після загрузки”, але виявилось - нічого я не знав. Тому суть експеременту така: “Підходиш до дівчат, розмовляєш англійською і потім різко переключаєшся на українську”.

Як не дивно, мій акцент не видавав, Дже казав його немає, але ми ж то знаємо, що фізик він, а я частина експеременту.

Що вийшло? Поділимо на категорії

1/ Перша категорія “Я сабачка, атвалі”

Багато дівчат робили вигляд, що не чують. Це виглядає дивно, ніби анлійською говорити до французів, тільки наші ігнорять, тому що ні бум-бум. Навіть не намагалися сказати “Я ні гаварю” або “Я б с радостью але не счас”. Як тільки я переходив на українську, вони майже падали зі сміху, видихали і мило спілкувалися. Борінг.

2/ Друга категорія “Я ходила в школу”

Були дівчата, які трішки розуміли і намагалися допомогти. Ніхто з них не починав підмигувати чи натякати на щось, а щиро хотіли допомогти. Після переходу на українську трішки дивувалися, але їм було всеодно, ти запитав - я відповіла - “свабодєн”. Молодчинки.

3/ Третя, моя улюблена - “Я сама не знаю, що в моєму житті відбувається”

Тут взагалі могло статися що завгодно, наприклад, як тільки я переключився на солов”їну, вони продовжували спілкуватися англійською або ще веселіше, плутали від речення до речення, то англ, то укр, то рос. Це було весело. Таке враження ніби кіт перший раз побачив огірка, але після того, як його заховали, він все ще не може його забути як перше кохання.

Як висновок, знайомитись іноземцям справді важче. Дівчата лякались, морозились, українською легше, тому користуйтесь малята. Не тестував як це працює в клубах, тусовках і тд і немаю бажання, вибірка була саме така, яку ми хотіли. Вийшло - дивно. Чи думаю я що це погано, добре або ще щось? Ні, мені по=й, думайте про цей пост як про книгу - збірка історій та статистики.